Історія розвитку пайових фондів

Перші структури, що нагадують сучасні форми колективних інвестицій, з'явилися ще в середині XIX століття. Вони називалися по-різному — «трасти» в Англії і Шотландії, «народні каси» в Канаді, але суть їх діяльності була одна і та ж: об'єднання безлічі невеликих внесків звичайних людей в могутній інвестиційний ресурс, який не тільки приносить реальний прибуток вкладникам, але і сприяє зростанню економіки.

Перший у світі інвестиційний фонд був створеній у 1822 році у Бельгії.

Масової популярності вони набули після другої світової війни та склали конкуренцію банкам та іншим фінансовим установам.

Перший взаємний фонд- найбільш популярна сьогодні у всьому світі форма колективного інвестування- був офіційно зареєстрований у США в 1924 році і називався «Траст інвесторів Массачусетсу» (Massachusets Investors Trust). З первинними активами у розмірі 50 тисяч доларів, за один рік він зумів вирости до 400 тисяч. Надалі він став одним з найбільших фондів в Америці.

Сьогодні у США нараховується біля 10 тис. інвестиційних фондів, а активи всіх взаємних фондів перевищують суми депозитів по приватних внесках всіх американських банків і складають близько 7 трлн. доларів. Учасниками взаємних фондів в США є більше третини американських сімей.

Так, об'єднуючи свої засоби, звичайні люди можуть розпорядитися ними так само ефективно, як це роблять могутні фінансові організації — банки, інвестиційні компанії і інші учасники ринку.

Світова практика показує, що ніж розвиненіша в економічному і правовому плані держава, тим більше її громадян інвестує свої вільні грошові кошти в паї інвестиційних фондів.

У Германії - країні, орієнтованій на банківські внески, вартість чистих активів складає 6% від ВВП, Італії - 9%, Франції - 48%, у США - більше 50 %.

Розвіток ІСІ на Україні розпочався у 2001 році з прийняття Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонді)”. Перші КУА, створенні відповідно до цього Закону, розпочалі свою діяльність на кінець 2003 року.