На головну
Надіслати листа
Зробити стартовою
Додати в улюблені
Мапа сайту Член Ради НБУ Василь Горбаль вважає, що інформаційної кампанії вистачить для обвалу будь-якого банку
Протягом останніх кількох місяців український фінансовий ринок лихоманить. На готівковому і міжбанківському ринках долар за місяць подорожчав на 20%. Рада Нацбанку розширила прогнозний коридор офіційного курсу на 2008 рік з 4,6075-5,0925 до 4,554-5,346 UAH/USD. Кредитні ставки зростають. НБУ має намір увести в Промінвестбанку тимчасову адміністрацію і наклав мораторій на видачу банком вкладів.
Джерело проблем вітчизняних фінустанов - світова фінансова криза?
- Передумови для зниження ліквідності комерційних банків намітилися давно. У 2006-2007 роках багато банків надто активно нарощували обсяги споживчого кредитування, які за термінами і валютою не мали адекватних джерел фінансування. Витримувати такі темпи зростання довгий час для банківської системи небезпечно. Збільшення зовнішнього боргу комерційних банків та компаній і торішні темпи зростання споживчих кредитів практично збігаються, тобто левову частку залучених за кордоном ресурсів банки спрямовували на споживкредитування. Виник перекіс у фінансуванні економіки країни: частка банківських позик реальному сектору в загальному кредитному портфелі українських фінустанов значно зменшилася порівняно з показниками 2003-2005- го. В умовах бурхливого зростання кредитування населення у банків накопичився дефіцит довгострокової ліквідності. Уряд і НБУ постфактум спробували сповільнити темпи зростання споживкредитування, але його маховик уже було запущено. До того ж наприкінці 2007-го - на початку 2008-го до України докотився відгомін світової фінансової кризи, зовнішнє фінансування і, що ще гірше, зовнішнє рефінансування стали практично неможливими.
Водночас необхідність обслуговування і погашення зовнішнього боргу в умовах дефіциту торговельного сальдо України стала чинником додаткового навантаження на курс гривні. Певну роль у значних коливаннях долара на готівковому та міжбанківському ринках відіграли психологічні особливості населення. Поки що українці не сприймають багатослівних розмірковувань про фінанси, а дуже добре додумують їх, найчастіше роблячи протилежні почутим рекомендаціям висновки. Наші співгромадяни легко піддаються паніці. Приміром, у 2004 році після заяв деяких політиків про можливий обвал української банківської системи люди масово кинулися знімати гроші з розрахункових рахунків і депозитів, хоча реальних передумов для проблем у фінсекторі не було.
Саме тому інформаційної кампанії рейдерів проти Промінвестбанку виявилося достатньо, щоб похитнути один із найбільших банків країни?
- Так, причому основний удар проти Промінвестбанку був спрямований на східний регіон. З погляду нападників це була абсолютно правильна стратегія: у Донецьку знаходяться дирекція банку і основна клієнтура. Ситуацію навколо Промінвесту створено штучно, але її наслідки можна було спрогнозувати давно: інформаційні атаки на ПІБ відбуваються не перший день, однак його керівництво практично не реагувало на них. Промінвест - надто закритий банк, не є членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не входить до Асоціації українських банків. А прозорість банку - одна зі складових його надійності.
Отже, достатньо розпочати інформаційну кампанію проти будь-якого банку в Україні, і він впаде? Як банкам протистояти рейдерам?
- По суті, так. У 2004 році на Аваль чинилася схожа атака: фінустанові прогнозували швидке банкрутство, людей закликали знімати гроші з рахунків. Уже тоді стало зрозуміло: без втручання НБУ банк справді може закритися. Роль Нацбанку в таких ситуаціях величезна, і Промінвестбанку пощастило, що регулятор вчасно вирішив його підтримати, виділивши досить велику суму рефінансування.
Коли ліквідність українського банківського ринку повернеться до рівня середини 2007-го?
- Зараз ліквідність українського ринку нижча, ніж у європейських країнах, але за динамікою вища, ніж на азійських ринках. Думаю, що проблема не в ліквідності банківської системи, а в рівні довіри до неї. Один із реальних кроків зі зміцнення довіри до фінансових компаній - забезпечення доступності комерційних банків до джерел рефінансування. Про те, як розвиватиметься ринок, ми судитимемо за результатами тендерів НБУ в жовтні та листопаді: скільки банків візьмуть у них участь, чи пом'якшить НБУ умови отримання коштів на рефінансування, чи задовольнить усі заявки тощо.
Які ризики зараз найбільше загрожують українським банкам - внутрішні чи зовнішні?
- На тлі зовнішніх криз загострилися і наші внутрішні слабості. Зовнішній чинник активний, вимагає погашення наших кредитних зобов'язань, а внутрішній - ажіотажний, робить нестабільним одне з основних джерел фондування - вклади населення. Усі банки в Україні, навіть системні, займаються заощадженням коштів українців, і будь-яка паніка населення може боляче вдарити по фінансовій системі країни. У цій ситуації доцільно підвищити суму, яку відшкодовує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, з 50 тис. грн до 100-200 тис. грн.
Світова фінансова криза засвідчила: навіть найвищі кредитні рейтинги, присвоєні західним міжнародним банкам, не означають їхньої фінансової надійності...
- Думаю, наші банки надійні: український ринок надто зарегульований Нацбанком. Величезна кількість різних нормативів навіть знижує можливість кредитування банками реального сектору: зараз малий і середній бізнес не може залучати кредити, оскільки у банківській класифікації є ненадійним позичальником. Крім того, наша банківська система не така велика щодо ВВП, як банківські системи інших європейських країн, тому її складніше похитнути.
Чи здатний НБУ націоналізувати вітчизняні банки у разі виникнення в них серйозних проблем із ліквідністю, як це сталося в Європі та США?
- Думаю, до цього не дійде. До того ж НБУ кілька разів намагався займатися санацією проблемних фінустанов, був тимчасовим адміністратором, однак жоден комерційний банк після його втручання не вижив. Якщо одна з великих або середніх українських фінустанов справді збанкрутує, її, найімовірніше, викупить іноземна фінансова група - наш ринок, як і раніше, цікавий закордонним банкам.
Як довго долар коштуватиме 5,5-5,7 грн?
- Точних термінів не назву, але впевнений: НБУ обов'язково втрутиться в курсоутворення. Свого часу система міжбанківського ринку була задумана з урахуванням того, що НБУ буде її невід'ємним учасником. Потім за розмовами про перехід до гнучкого курсу, конвертованої валюти ми прийшли до того, що ринку так і не створили, а великий гравець перестав бути маркет-мейкером. На сьогодні український міжбанківський валютний ринок не можна назвати повноцінним, а отже, курсові стрибки відбуватимуться постійно.
Наталія ГУЗЕНКО
Контракти 2008.10.16 15:48 http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/41200811061.html
2008-10-17
